Тема 1. Основні правила поведінки у побуті
У побуті трапляється значно більше нещасних випадків, особливо пов’язаних з пожежами, ніж, наприклад, на виробництві. Домашні роботи виконують люди різного віку - від дітей до дідусів і бабусь, з різним рівнем освіти і ті, хто не має найменшого поняття про техніку безпеки.
Кухня — це приміщення, що має найбільше потенційно небезпечних і шкідливих факторів, які за несприятливих умов можуть зашкодити здоров’ю людини. Наявність вогню, гарячих предметів і рідин може спричинити термічні опіки тіла, пожежу. Наявність газових приладів (плити, водогрійні колонки) створює небезпеку вибуху і пожежі при порушенні правил їх експлуатації. Травму можна одержати при неправильному користуванні ріжучими або колючими предметами (ножем, виделкою, пилкою тощо). Кислоти, луги можуть викликати хімічні опіки.
Одним з розповсюджених джерел харчових отруєнь можуть бути продукти харчування, заражені деякими мікробами, які виділяють дуже сильні отрути білкової природи. До таких мікробів в першу чергу належить паличка ботулінуса, токсин якої є найсильнішим з природних отрут. Отруєння виникає в результаті вживання консервованих м’яса, риби, грибів, плодів і овочів, заражених спорами цих бактерій, які розвиваються в безкисневому середовищі. Після звичайного для харчових отруєнь початку (блювання, пронос, біль в животі) через декілька годин настає послаблення зору, порушення мови і акту ковтання внаслідок паралічу м’язів глотки і горлянки, потім настає параліч інших м’язів, що призводить до загибелі хворих.
Профілактика важких отруєнь полягає:
по-перше, в необхідності ретельного промивання і кулінарній обробці продуктів домашнього консервування;
по-друге, категорично забороняється вживати в їжу продукти із роздутих банок або банок з пошкодженими швами.
БЕЗПЕКА ПРИ КОРИСТУВАННI ГАЗОМ
Загальні вiдомостi про природний та зріджений газ. Умовно гази можна розділити на природний газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий i чадний) i зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Зрiдженi гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини iз запахом для швидкого виявлення їх витоку iз газових приладів.
Правила безпечного користування побутовими газовими приладами. Гази, i особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади.
Забороняється:
користуватися газовими колонками при вiдсутностi тяги;
відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити;
стукати по кранах, пальниках твердими предметами;
сушити речі над газовою плитою.
Почувши запах газу, перекрийте кран газоподачi i зателефонуйте 104.
Дії при виявленнi запаху газу
При виявиленні запах газу в приміщенні дотримуйтесь наступних правил:
не вмикайте електрику;
не запалюйте сірники;
не паліть;
провiтрiть приміщення;
перекрийте крани газоподачi;
викличте аварійну бригаду за номером 104.
Будьте обережні - запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.
Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом. Домедична допомога при отруєннях. При отруєнні чадним димом або газом спочатку з’являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання i навіть - летальний кінець.
Необхідно негайно:
викликати лікаря за телефоном 103;
винести постраждалого на повітря;
прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом.
Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-яки лiки.
Тема 2. Основні правила поведінки при експлуатації побутових електроприладів
Дія електричного струму на людину. На початковій стадії розвитку електротехніки, електричний струм як чинник небезпеки не розглядався. Але збільшувалася напруга і потужність джерел електричної енергії, поширювалось їх використання. Почали траплятися нещасні випадки від дії електричного струму, які завершувалися смертю людини.
Подальше вивчення проблеми ураження людини електричним струмом та його пилив на людину, дало змогу розрізняти такі види дії струму на людину:
- біологічну - проявляється у подразненні і збудженні живої тканини, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, що відбуваються в організмі і безпосередньо пов'язані з його життєвими функціями. Це може супроводжуватися невимушеним, судомним скороченням м'язів, у т. ч. м'язів серця та легень. При цьому порушується кровообіг і робота органів дихання або повністю припиняється їх діяльність;
- термічну (теплову) - зумовлює опіки окремих ділянок тіла, нагрівання кровоносних судин, нервів, серця та інших органів, що знаходяться на шляху проходження струму. Це може викликати в них значні функціональні розлади. Опіки можуть бути внутрішні і зовнішні. Електрохімічна дія струму спричиняє розклад органічних рідин, у т. ч. і крові, що супроводжується значними змінами їх фізико-хімічного складу;
- механічну - полягає в розшаруванні, розриві та інших механічних пошкодженнях тканин організму, зокрема, м'язової, стінок кровоносних судин, судин легенів, унаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від теплової дії струму.
Різноманітність дії електричного струму на людину може призводити до негативних наслідків, тобто до електричних травм - пошкоджень, спричинених впливом електричного струму або електричної дуги.
Електричні травми умовно поділяються на два види:
місцеві, коли виникає місцеве ушкодження організму;
загальні, коли уражається весь організм через порушення нормальної діяльності життєвоважливих органів і систем.
Класифікація електричних травм. У залежності від наслідків ураження, електричні удари можна поділити на п’ять ступенів:
судомне, ледве відчутне скорочення м'язів;
судомне скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, але без втрати свідомості;
судомне скорочення м'язів із втратою свідомості, але зі збереженням дихання і роботи серця;
втрата свідомості і порушення серцевої діяльності чи дихання (або обох цих порушень разом);
клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
У побутових умовах переважна кількість електрообладнання є переносним, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції.
При пошкодженні електромережі, або коли обірвався чи оголився електричний провід, зламався електровимикач або розетка, - не торкайтеся оголених місць. Торкання оголених місць може призвести до травми.
Використання електричних приладів не за призначенням, або невміле користування ними, може призвести до пожежі.
Електронагрівальні прилади, такі, як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші потрібно «включати» в електромережу справними.
Не залишайте без догляду і не забувайте своєчасно вимикати електроприлади, щоб не допустити пожежі.
Якщо ви дивитесь телевізор, а екран потух або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.
Якщо щось потрапило до працюючого телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, треба в першу чергу їх вимкнути, і тільки потім діставати сторонній предмет.
Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів.
При користуванні електричними приладами не можна:
залишати без нагляду ввiмкненi прилади;
ставити під розеткою електронагрiвальнi прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
стукати по екрану телевізора, що згас, його необхідно негайно вимкнути;
використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.
При користуванні нагрiвалъними приладами не можна:
вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
накривати, адже прилад перегрівається;
використовувати у тривалому режимі.
Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу. Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.
Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте старших про місцезнаходження обриву.
Тема 3. Основні правила поведінки на транспорті, автошляхах та залізниці
НА ТРАНСПОРТІ
Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами.
У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил:
у пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми.
на зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу - вас можуть виштовхнути під колеса.
автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай - попереду, будь-який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю.
не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні.
не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.
не забувайте про кримінальну безпеку!
не задивляйтеся у вікно, якщо на підлозі стоїть ваша сумка, тримайте її при собі; притуліть речі до стінки, якщо ви стоїте. Пам'ятайте, що в громадському транспорті часто діють кишенькові злодії, а їх улюблені місця - у проході та біля дверей.
намагайтеся не сідати в порожні автобуси, тролейбуси, трамваї. А якщо ви єдиний пасажир і їдете пізно, то сідайте ближче до водія, не біля вікна, а біля проходу, тоді до вас незручно буде підсісти. Якщо у вагоні з'явився агресивний або розвۥязний пасажир, відверніться від нього і не зустрічайтеся з ним поглядом.
посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях або біля бордюру i лише після повної зупинки транспорту, головне - не з боку руху транспорту.
під час руху автомобіля не можна вiдволiкати водія, чіпати ручки дверей, гратися гострими предметами, висовувати руки i голову у вікна автомобіля, обов’язково потрібно користуватися ременями безпеки.
У громадському транспорті не виключені випадки пожеж. Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби.
При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції.
При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.
НА АВТОШЛЯХАХ
Правила безпеки при переході вулиці. Існує правосторонній, лiвостороннiй, односторонній i двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїжджу частину по переходах - підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги, - праворуч.
Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях. Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим i нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по дiагоналi. За вiдсутностi i світлофора, i регулювальника, перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пiшохiдний перехід» або по дорожній розмiтцi «зебра».
Дорожнi знаки. Iснує кiлька груп дорожнiх знакiв: попереджуючi, прiоритетнi, забороняючi, наказовi, iнформацiйно-вказiвнi та знаки сервiсу. За допомогою дорожнiх знакiв учасники дорожнього руху розумiють одне одного.
Дорожня розмітка. Для зменшення дорожньо-транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків. Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїжджій частині або по верху бордюру у вигляді стріл, лiнiй, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого i чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїжджій частині дороги.
Рух за сигналами регулювальника. Регулювання транспортного руху i пiшоходiв у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов’язань керуватися сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам i розмiтцi на дорозі.
Безпека руху велосипедиста. Велосипед є транспортним засобом пересування, i на нього також поширюються правила дорожнього руху.
Правила користування велосипедом:
- їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років;
- велосипед має бути обладнаний свiтловiдбивачами - спереду білого кольору, з боків - оранжевого, заду – червоного.
Велосипедистові забороняється:
рухатися по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах i пiшохiдних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих);
- під час руху триматися за інший транспортний засіб;
- буксирувати велосипед;
- їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей;
- керувати велосипедом з несправним гальмом i звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.
Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП. Найбільш розповсюджені види ДТП - це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту. Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП:
за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги;
негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов’язково у разі вiдсутностi жертв, а в учасників - претензій одне до одного);
намагатися нічого не змінювати на мiсцi пригоди;
свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам’ятати та записати номер, марку, колір i прикмети машини та водія, викликати швидку допомогу, сповістити працiвникiв ДАІ.
Самозахист від ДТП. Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пiшохiдної дисципліни, а саме:
- не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобiлiв;
- не вибігати на проїжджу частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;
- ходити лише тротуарами, а якщо вони вiдсутнi — по узбіччю, обов’язково повернувшись обличчям до транспорту; що рухається, тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пiшохiд - водія;
- зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини, - праворуч;
- на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли близько, при цьому пам’ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим на 15 метрів.
Пам’ятайте, що причиною ДТП може стати не тільки наїзд автомобіля або мотоцикла, але й велосипеда. Нерідко саме велосипедисти є джерелом напруженості на вулицях, у дворах.
НА ЗАЛІЗНИЦІ
Правила безпеки для пішоходів
- Пішоходам дозволяється переходити залізничні колії тільки у встановлених місцях (пішохідні мости, переходи, тунелі, переїзди тощо). На станціях, де немає мостів і тунелів, громадянам належить переходити залізничні колії у місцях, обладнаних спеціальними настилами, біля яких встановлені знаки «Перехід через колії».
- Перед тим, як увійти в небезпечну зону (ступити на колію), потрібно впевнитись у відсутності потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо). При наближенні потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо) треба зупинитись поза межами небезпечної зони, пропустити його і, впевнившись у відсутності рухомого складу, що пересувається по сусідніх коліях, почати перехід.
- Наближаючись до залізничного переїзду, громадяни повинні уважно стежити за світловою і звуковою сигналізацією, а також положенням шлагбаумів. Переходити колії дозволяється тільки при відкритому шлагбаумі. При відсутності шлагбаума (коли переїзд не охороняється) перед переходом колії необхідно впевнитись, що до переїзду не наближається потяг (або локомотив, вагон, дрезина тощо).
Пішоходам забороняється:
- ходити по залізничних коліях;
- ереходити і перебігати через залізничні колії перед потягом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400м;
- переходити колію одразу після проходу потяга (або локомотива, вагона, дрезини тощо), не впевнившись, що по сусідніх коліях не пересувається рухомий склад;
- переходити залізничні переїзди при закритому положенні шлагбаума та при червоному світлі світлофора залізничної сигналізації;
- на станціях і перегонах пролізати під вагонами і перелізати через автозчепи для переходу через колію;
- проходити вздовж залізничної колії ближче п’яти метрів від крайньої рейки;
- пролізати під закритим шлагбаумом на залізничному переїзді а також виходити на переїзд, коли шлагбаум починає закриватися;
- класти на рейки залізничної колії будь-які предмети;
- підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття потяга до його повної зупинки.
Тема 4. Основні правила поведінки під час літнього відпочинку на воді, біля водоймищ
Відпочиваючи влітку біля водоймищ, не забувайте про правила поведінки на воді.
Уміння триматися на воді - запорука безпеки.
Купання у морі, рiчцi, ставку. Вода є не тільки джерелом життя, здоров’я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть тi, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній - запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.
Пам’ятайте, що на рiчцi є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, i це може спричинити зараження при купанні.
Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил:
якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще рятувальне коло), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися, краще, якщо прив’яжете до нього мотузку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега;
якщо нещастя трапилося на мiлинi, спробуйте пiдiйти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був мiж вами i потерпілим;
якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще, коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його;
опинившись на березі, викличте, за можливості, швидку допомогу (103).
У разі надання домедичної допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно:
- очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей;
- викликати блювання через подразнення язика;
- покласти під шию валик з одягу;
- якщо відсутнє дихання, зробити штучне дихання з рота в рот»;
- якщо немає пульсу, зробити непрямий масаж серця;
- розтирати тiло, щоб воно нагрілося.
Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану i якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.
Правила безпечної поведінки на воді та біля води
Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил:
вчитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків;
не купайтеся i не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях;
не можна запливати за обмежувальні знаки;
слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах особливо, коли є вітер або велика течія;
якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово i плавно повертаючи до берега;
не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження;
не треба купатися довго, краще купатися декiлъка разів по 20-З0 хв.,
не можна грати на воді у такі ігри, які можуть завдати шкоди;
не подавайте без потреби сигналів про допомогу;
не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.
Дія води на організм людини. Як правильно купатися. Вода є найцiннiшим даром природи. Без їжi людина може прожити понад місяць, а без води - декiлъка днів. Наявнiстъ води вiдiграє вирішальну роль у збереженні житгя та здоров’я людини. Джерельна вода - найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип’ятити.
Приємно відпочивати біля води, але пам’ятайте, як слід правильно купатися:
купатися рекомендовано вранці i ввечері;
не слід купатися наодинці;
не підпливайте до коловоротів, пароплавів i катерів;
не стрибайте головою вниз, де невідома глибина.
Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм на морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тiлъки навколишньому середовищу, але й людині!
Тема 5. Основні правила поведінки під час перебування біля водоймищ взимку
Заходи безпеки на льоду:
Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.
Міцність льоду можна визначити візуально:
- для одного пішохода – лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см., лід блакитного кольору – найміцніший, білого – міцність у два рази менше, сірий – свідчить про присутність води у товщі льоду;
- для групи людей (масові переправи пішки) – товщина не менше 15 см;
- при масовому катанні на ковзанах – 25 см.
Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають v водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
Правила поведінки на льоду
1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.
2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.
3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.
4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.
5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.
6. Забороняється виходити на лід за таких умов:
- якщо поруч теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;
- у випадку швидкої течії річки у цьому місці;
- за наявності вмерзлих у лід дошок, палок та інших предметів;
- у випадку різного забарвлення льоду;
- під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час весняного потепління.
Надання допомоги потерпілим на льоду
Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, дотримуйтесь наступних правил:
1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.
3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
4. Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.
5. Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:
- поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдри або сухий теплий одяг;
- не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;
- будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;
- по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою волого);
- дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.
Правила поведінки під час ожеледиці
- Ходити не поспішаючи, ноги злегка розслабити у колінах, ступати на всю підошву. Руки мають бути вільні. Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку під час ожеледиці, тому виходити із будинку необхідно повільно.
- У разі порушення рівноваги швидко присісти — це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.
- Падати із мінімальної шкодою для свого здоров'я. Відразу присісти, щоб знизити висоту. У момент падіння зібратися, напружити м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотитися - удар зменшиться.
- Не тримти руки в кишенях: це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм, особливо переломів.
- Обходити люки: як правило, вони покриті льодом. Крім того, люки можуть бути погано закріплені, що збільшує ризик травмування
- Ідучи тротуаром, не проходити близько до проїжджої частини дороги. Це небезпечно, адже є ризик підковзнутися і впасти під колеса автомобіля, що проїжджає.
- Не перебігати проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці, пам'ятайте, що через ожеледицю значно збільшується відстань гальмівного шляху.
- Якщо після падіння деякий час відчувається біль у голові й суглобах, нудота, необхідно терміново звернутися до лікаря.
Тема 6. Основні правила поведінки
під час подорожі до лісу
Необхідно дотримуватися деяких елементарних правил поведінки в лісі:
- розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. Для цього в лісі знайдеться чимало сушняку;
- перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. Бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. Багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути пожежа;
- не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. Сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. Остаточно посуд краще помити вдома;
- після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. Землю щільно притопчіть ногами;
- органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті;
- зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди.
Відпочинок в лісі відновлює наші сили, заспокоює нервову систему, дає наснагу для нашої творчості. Дуже багато людей люблять “побродити по лісу”, часом наодинці, а то групами, як організованими (туристичні походи), так і неорганізованими. Особливо люблять такі прогулянки діти, молодь. Але в лісі на людину може чекати багато неприємних несподіванок: вона може заблукати, її може ужалити змія чи вкусити якась комаха або навіть звір.
Тому необхідно знати, які заходи необхідно здійснити перед початком подорожі та як себе поводити в лісі в разі виникнення небезпеки:
- повідомте, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає – залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення);
- одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко;
- домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок – свистом або голосом;
- запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати – залишайте позначки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти;
- якщо ви заблукали в лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте, думати логічно неможливо;
- пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і спробуйте простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, річку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. Струмок виведе до річки, ріка – до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися;
- використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло;
- бережіть та економно використовуйте воду. Вона важливіша для вашого виживання, ніж їжа.
Тема 7. Основні правила поведінки під час збирання грибів та лікарських рослин
Гриби. Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться бiлi гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та iн. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які - нi. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів при неправильній їх обробці та консервуванні. Отруєння грибами досить часто закінчуються летальними випадками.
Щоб запобігти отруєнню, необхідно дотримуватися таких правил:
- збирати гриби потрібно тільки тi, які ви добре знаєте;
- ніколи не збирайте i не вживайте гриби, у яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), i не куштуйте їх;
- намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрiчi з блідою поганкою;
- не збирайте «печериці», у яких на нижній поверхні капелюшка є пластинки білого кольору;
- пам’ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;
- ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, в’ялi й зiпсованi гриби;
- будьте також уважними при збиранні ягід i рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не вiдомi.
Здоров’я i навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.
При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно промити шлунок i спорожнити кишкивник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калiю.
Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації i в період перебування у лiкарнi повинен дотримуватися постільного режиму.
Лікарські рослини. До збирання, а також сушіння лікарських рослин допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж.
Багато лікарських рослин містять отруйні речовини, які можуть спричинити загальне отруєння, подразнення шкіри, алергійні захворювання. До отруйних і сильнодіючих речовин належать алкалоїди, глікозиди серцевої дії, сапоніни, а також деякі ефірні олії, смоли тощо.
Найчастіше отруєння може виникати при заготівлі та переробці лікарської сировини. Наприклад, руту садову, яка містить 0,2-1,4% алкалоїдів, потрібно збирати в гумових рукавицях, бо свіжий сік рослини подразнює шкіру і спричинює опіки у вигляді водянистих пухирців. Лікування триває понад місяць. При збиранні листя беладонни можна отруїтися гіосціаміном та іншими алкалоїдами, якщо витирати очі або губи пальцями, зволоженими соком зі свіжої сировини. Під час збирання листя дурману можна отруїтися листками з отруйними алкалоїдами, які виділяються в газоподібному стані рослиною, особливо в сонячні дні. При подрібненні сухих кореневищ чемериці, в яких багато алкалоїдів, піднімається пилюка, яка подразнює слизові оболонки, внаслідок чого починається чхання, нежить, кашель, сльози, а згодом іде кров із легень, настає запалення. При збиранні вручну трави жовтушника сіруватого з’являється почервоніння і свербіння шкіри.
Під час збирання не слід торкатися руками очей, обличчя, не їсти, після завершення роботи треба ретельно вимити руки з милом.
У випадках отруєння необхідно негайно викликати лікаря, але до його приходу надати домедичну допомогу. Якщо у хворого уповільнилось дихання, слід провести штучне, якщо пульс не прослуховується, потрібно його посилити, дати сильного чаю або кави, вина чи дати понюхати нашатирного спирту.
Якщо отрута потрапила в шлунок, її необхідно видалити блюванням, випивши надмірну порцію слабкого водного розчину перманганату калію. До голови прикладають холодні компреси.
Отруєння в кишечнику знешкоджують введенням проносної солі з великою кількістю води (марганцевий розчин). Зі шкіри, волосся, очей, слизової оболонки рота або носа отруйну речовину змивають великою кількістю води.
Тема 8. Основні правила поведінки при виникненні пожежі в квартирі
Вогонь - друг, вогонь - ворог. Причини виникнення пожеж. Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом з тим, необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі. Пожежі часто виникають з таких причин:
- несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;
- увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;
- несправність електропроводки;
- сушіння речей над газовою плитою;
- користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок i бенгальських вогнів поблизу хвої;
- використання легкозаймистих маскарадних костюмів iз паперу та вати;
- несправна або залишена без нагляду побутова електротехніка;
- необережне поводження з вогнем;
- ігри з вогнем;
- удари блискавки;
- збереження легкозаймистих матерiалiв та речовин на балконі та вдома;
- витік газу;
- використання пiротехнiки.
Правила поведінки при пожежі:
- зателефонувати до служби 101 (якщо це можливо);
- повідомити повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім’я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо не знаєте - як до нього під’їхати;
- вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум’я;
- негайно вийти з приміщення;
- під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
- з висотного будинку не бiжiть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.
Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.
При користуванні електричними приладами не можна:
- залишати без нагляду ввiмкненi прилади;
- ставити під розеткою електронагрiвальнi прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
- вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
- торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
- вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
- стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.
При користуванні нагрiвалъними приладами не можна:
- вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
- накривати, адже прилад перегрівається;
- використовувати у тривалому режимі.
Пожежонебезпечнi речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами
До пожежонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.
Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев’янi споруди, пластмасові вироби i покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка.
Поблизу цих матерiалiв категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розiгрiти пожежонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.
При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник разового користування.
Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень i джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять i після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами i речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні i пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.
Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі
Пам’ятайте, що вдома не можна:
користуватися несправними електричними побутовими приладами;
захаращувати балкони i підвали;
зберігати на балконах i в гаражах легкозаймисті матеріали;
сушити речі над плитою.
Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:
- слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачi, джерело вогню накрити простирадлом;
- якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасники, вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.
Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміення. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.
Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кiмнатi. Необхідно зателефонувати за номером 101.
Для запобігання ушкодженню iзоляцiї i виникненню коротких замикань (i, як наслідок, - пожежі) не дозволяється:
- зафарбовувати й білити шнури i проводи;
- вішати на них будь-що;
- допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- радіоантенами, гілками дерев i покрівлями споруд;
- використовувати як провідник електричного струму телефонні, радiо- проводи;
- довільно вбивати в стіни цвяхи, це може призвести до ушкодження прихованої iзоляцiї;
- самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.
Під час виникнення пожежі у примiщеннi коледжу студенти мають виконувати накази i розпорядження викладачів. Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.
Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися панiцi.
Домедична допомога постраждалим від пожежі
Швидкість i якість надання домедичної допомоги визначається пiдготовленiстю осіб, які знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:
- заспокоїти постраждалого;
- якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;
- як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;
- не зривати одяг з обгорілого тiла, акуратно розрізати його ножицями i зняти те, що знімається;
- до приїзду лiкарiв накласти на опік суху й чисту тканину.
Пам’ятайте! Якщо виникла пожежа, облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання. Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвали, горища, балкони, гаражі).
Тема 9. Основні правила поведінки під час грози, сильного вітру, шквалів
Сильні вітри, шквали та смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.
Фактори небезпеки грози, сильного вітру, шквалів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.
Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.
Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні штормового попередження:
- Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.
- Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
- Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.
- Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.
- Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.
- Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.
- Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.
- Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.
- Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.
Дії під час стихійного лиха:
- Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.
- Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.
- Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.
- Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.
- Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або та підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.
- Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.
- Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.
- Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.
- Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
- Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.
- Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.
- Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.
Дії після стихійного лиха:
- Зберігайте спокій, заспокойте тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.
- Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов’язково кип’ятіть питну воду.
- Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку
- Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.
- Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.
- Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.
- Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.
- Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Тема 10. Основні правила поведінки при виявленні розливу ртуті
Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення -38,870С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.
З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.
Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.
Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.
Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.
Дії при розливі ртуті у приміщенні
Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:
- виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;
- відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;
- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
- негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.
- вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);
- зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;
- утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
- вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику
- зберігайте спокій, уникайте паніки;
- виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;
- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;
- відчиніть настіж усі вікна ;
- ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;
- швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;
- вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;
- негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.
Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.
Демеркуризація проводиться двома способами:
- хіміко-механічним - механічний збір кульок ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами (після такого способу обробки приміщення потребує посиленого провітрювання);
- механічним - механічний збір кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлоги, штукатурки або капітальним ремонтом будівлі (цей спосіб може застосовуватися разом з хіміко-механічним).
Якщо ви виявили або побачили кульки ртуті в будь-якому іншому місці, будь ласка, негайно сповістіть про це місцеві органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або міліцію.
Тема 11. Основні правила поведінки при користуванні предметами побутової хімії та піротехнічними засобами
ПОБУТОВА ХІМІЯ
У наш час у побуті використовуються різноманітні хімічні засоби для прання, миття посуду, виведення плям, догляду за меблями, дезінфекції, препарати для боротьби з комахами та тарганами, засоби підгодівлі рослин тощо.
У разі правильного використання препарати побутової хімії безпечні. Але невміле користування ними може стати джерелом лиха.
За ступенем небезпеки для людини засоби побутової хімії можуть бути розділені на чотири групи:
Безпечні. На упаковці відсутній застережний напис. Це синтетичні засоби для прання, підсинення, підфарбування, чистки посуду тощо.
Відносно безпечні. На упаковці є застережний напис, наприклад, «Берегтися від попадання в очі».
Отруйні. На упаковці є напис «Отруйно», «Отрута» тощо.
Вогненебезпечні. На упаковці є напис «Вогненебезпечно», «Не розпилювати біля відкритого вогню».
Крім засобів побутової хімії у будинках, квартирах, на дачах зберігаються та використовуються й інші хімічні речовини: ацетон, бензин, лимонна кислота, скипидар тощо. Усі вони вимагають дуже обережного використання.
Отруєння препаратами побутової хімії. Джерелами забруднення осель можуть бути паласи, лінолеум, синтетичні миючі засоби, різні поліетиленові та полімерні матеріали, що виділяють формальдегід, дибутилфталат, метанол, аміак, бензоломісткі речовини. З повітрям увесь цей набір потрапляє до організму людини, руйнує імунну систему.
До складу миючих речовин різного призначення (наприклад, «Антинакип», «Персоль») входять розчини кислот і лугів. Якщо помилково прийняти їх всередину, неминуче трапиться опік травного тракту, а в деяких випадках і дихальних шляхів.
Плямовивідники також можуть стати причиною дуже тяжких отруєнь. У більшості своїй вони отримують мурашину і щавельну кислоти, що небезпечні не тільки через сильну опікову дію.
Усі лакофарбні препарати містять спиртові сполуки та інші токсичні речовини, що шкідливо впливають насамперед на печінку. При отруєнні аніліновим барвником, кров втрачає здатність транспортувати кисень до органів і тканин, що може призвести до смерті через кисневе голодування організму.
Препарати, які використовуються проти комах, містять диметилфталат, який в організмі перетворюється у метиловий спирт, який, у свою чергу, розкладається на досить токсичні для центральної нервової системи мурашину кислоту та формальдегід.
Тяжкі отруєння викликають широко поширені у побуті кислоти: 80% розчин оцтової кислоти (оцтова есенція), соляна кислота, що міститься у рідині для миття ванн, карболова та щавлева кислоти, що входять до складу засобів для знищення плям іржі. З лугів найбільш небезпечна каустична сода, нашатирний спирт (водний розчин аміаку).
Всі ці речовини потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.
До отрутохімікатів, що використовуються в побуті, належать побутові інсектициди - засоби побутової хімії для боротьби з домашніми та садовими комахами дуже ефективні, методи їх використання нескладні. Але ці препарати отруйні для людини і можуть викликати тяжкі гострі отруєння з потраплянням хлорофосу чи карбофосу у травний тракт чи при вдиханні їхніх парів.
Отрутохімікати з групи фосфорорганічних сполук (карбофос, тио-фос, хлорофос, дихлофос тощо), попадаючи в організм, можуть перетворюватись на ще більш токсичні сполуки. При отруєнні у початковій стадії у постраждалих з’являється збудження, відчуття стиснення у грудях, задишка, спітнілість, підвищується артеріальний тиск. Якщо не вжити необхідних заходів, стан потерпілого погіршується: спостерігається порушення дихання, уповільнення пульсу, смикання м’язів, спазматичний біль у животі. У важких випадках можуть настати втрата свідомості, судороги, утруднення дихання тощо.
Отрутохімікати з групи хлорорганічних сполук (гексахлоран, гентахлор тощо) при попаданні в організм чи на шкіру швидко всмоктуються, накопичуються у жировій тканині, повільно виводяться з організму через шлунково-кишковий тракт. У потерпілого з’являються біль у животі, загальна слабість, підвищення температури, остуда, судороги в ікроножних м’язах.
Засоби, що віднаджують комах і кліщів, у більшості випадків містять диметилфталат. У разі неправильного використання препарату і з надмірним його попаданням в організм може настати важке враження центральної нервової системи.
Домедична допомога при побутових отруєннях. За будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його появи треба надати потерпілому домедичну допомогу. Головне завдання надання домедичної допомоги - виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.
Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерплому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами - перманганат калію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити З-4 промивання шлунка, а потім дати потерплому проносне.
У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, змивками фарб, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.
ПIРОТЕХНIКА
Яскравий вид розваг, такий як запалювання петард, ракет та феєрверків є разом з тим небезпечною та ризикованою справою. І це не дивно. Адже з використанням піротехнічних засобів у небо злітають і вибухають тисячі вогнів. Але, іноді, буває, ці самі вогні не погаснувши падають на дахи будинків і підпалюють їх, іноді вибухають під ногами перехожих, чи в руках самих підпалювачів.
Тому, задля захисту мирного населення та особистої безпеки якщо ви все ж таки придбали петарди, ракети чи феєрверки або вирішили побути в місцях їхнього масового застосування, суворо дотримуйтесь основних правил безпеки:
- не купуйте петарди і феєрверки на стихійних ринках, в електричках, в підземних переходах, а тільки в магазинах, що мають держліцензію на продаж піротехніки. Придбана з рук піротехнічна іграшка може розірватися вже у момент підпалу, а як вона діятиме в процесі спалювання порохової суміші – взагалі непередбачувано;
- не підходьте до місця проведення феєрверку (салюту) ближче ніж на 300 – 400 м;
- не збирайте залишки ракет, що впали на землю, вони можуть вибухнути прямо у вас в руках, і в жодному разі не кладіть їх до кишені, це може привести до трагічного наслідку;
- кожен виріб має бути забезпечений докладною інструкцією українською або російською мовою, яка містить обмеження в користуванні за віком (чи можна давати в руки дітям) і правила утилізації;
- переконайтеся, що термін їх придатності не закінчився. Багато нешкідливих хлопавок після довготривалого зберігання стають смертельно небезпечними;
- бавлячись з уже купленою піротехнікою, не намагайтеся дізнатися, що у ракети всередині. Не виключено, що ваша цікавість може коштувати вам життя;
- минайте стороною піротехніку з дефектами. Якщо корпус тріснув, роздувся або видно, що виріб намок, навіть близько до нього не підходьте. Подивіться, чи немає на поверхні ракети сірого або чорного нальоту. У будь-який момент вона може спалахнути від тертя;
- якщо запальний шнур коротший ніж два сантиметри або зламаний, то після запуску ви не встигнете відбігти на безпечну відстань;
- піротехніку не можна зберігати без упаковки, в якій вона була продана. А вже тим більше не носіть її в кишенях – суміш, яка містить порох, може від тертя вибухнути, а ви перетворитеся на живий факел;
- не лягайте спати відразу, якщо спалили в квартирі кілька бенгальських вогнів. Після цих забав у повітрі залишається мало кисню, воно насичується шкідливими продуктами горіння. Тому після забав з вогнем обов’язково провітріть приміщення;
- не пускайте ракети біля будівель а тим більше всередині них. «Снаряд» калібру 30 мм здатний при влучному потраплянні повністю знищити підприємство середніх розмірів або випалити квартиру;
- салют – штука також запальна. Температура крапель магнієвих сполук, що утворюється при горінні, сягає 3000 градусів;
- до будь-якого піротехнічного виробу не можна підходити раніше, ніж через дві хвилини після закінчення його роботи. А до багатозарядних краще не підходити ще довше. До речі, якщо в пристрої закладено більш ніж 90 зарядів, купувати його не радимо. Це вже професійне устаткування. У невмілих руках воно може виявитися дуже небезпечним;
- піротехніку, яка спрацювала, гасіть, дотримуючись усіх можливих застережних заходів. Найкраще закидати її снігом;
- у жодному разі не знищуйте непридатні петарди в багатті або в печі. Загальноприйнятий спосіб утилізації піротехніки такий: залийте її водою на дві години і лише після цього викиньте разом із звичайним сміттям.
Тема 12. Основні правила поведінки при виявленні маловідомих та небезпечних предметів
Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленнi. Час від часу в землі відшуковують, небезпечні знахідки — вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю i здоров’ю людей. Під час війни та ще багато років після її завершення такі знахідки трапляються набагато частіше. Це рiзнi види боєприпасів: артилерiйськi снаряди, артилерiйськi та реактивні міни, авiацiйнi бомби, iнженернi міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформеннi шматки металу. Роздивлятися їх, брати в руки та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповiстiть про це МНС.
Правила поводження з вибуховими небезпечними предметами (ВНП), невизначеними предметами та речовинами. Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам’ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів не можна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам’ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам’ятну мітку.
Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працiвникiв місцевого самоврядування, полiцii (102), ДСНС (101), службу порятунку (112)
До жодних самостійних дій вдаватися не можна!
Вогнепальна зброя - не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спецiалъному сейфі або дерев’яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам.
Неповнолiтнiм та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна.
Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Вкрай небезпечно кидати вибухонебезпечні речовини у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди.
Балони зi стисненим газом при ушкодженні чи перегрiваннi на сонці також можуть вибухнути.
Тема 13. Основні правила поведінки при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації.
Оповіщення та інформування про загрозу і виникнення надзвичайної ситуації
Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення.
Надзвичайні ситуації класифікуються за характером походження, ступенем поширення, розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій визначають такі види надзвичайних ситуацій:
- техногенного характеру (транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи, аварії з викиданням (загрозою викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічні аварії тощо).
- природного характеру (небезпечне геофізичне, геологічне, метеорологічне або гідрологічне явище, деградація ґрунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо);
- соціальні (протиправні дії терористичного та антиконституційного спрямування, або пов’язані зі зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо);
- воєнні (виникають через застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення).
За останні роки в Україні почали з’являтись усі 4 види надзвичайних ситуацій.
ПРАВИЛА ДІЙ
ПРИ ДЕЯКИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
Повінь
При отриманні повідомлення про термінову евакуацію:
Відключити електроенергію, газопостачання, обладнання.
Взяти документи, необхідний одяг, запас продуктів і води.
При раптовому підвищенні рівня води зайняти підвищені місця і чекати допомоги.
Штормове попередження
Щільно зачинити вікна та двері.
Виконати додаткове кріплення матеріальних цінностей, що зберігаються на вулиці.
Перебувати у приміщеннях.
Не виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, адже він може знову посилитись.
Загроза масових заворушень
Максимально зберігати спокій та розсудливість.
При знаходженні на вулиці негайно залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей.
Не піддаватися на провокації.
Надійно закрити двері, не виходити на балкон і не наближатися до вікон.
Загроза бойових дій
- Закрити штори або жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками) щоб знизити ризик травмуватися уламками скла.
- Перекрити газ, воду, загасити пічне опалення та виключити світло.
Взяти документи, засоби індивідуального захисту, гроші, предмети першої необхідності, медичну аптечку та продукти харчування.
Залишити помешкання та зайняти місце у захисній споруді чи підвалі.
Попередити про небезпеку сусідів, надати допомогу людям похилого віку, інвалідам і дітям.
Не залишати безпечне місце без нагальної потреби.
- Бути максимально обережним; не панікувати.
Загроза ураження стрілецькою зброєю:
- Закрити штори або жалюзі (заклейте вікна паперовими стрічками), щоб знизити ризик травмуватися уламками скла.
- Вимкнути світло, зачинити вікна та двері.
- Зайняти місце на підлозі в приміщенні, у якому немає вікон, що виходять на вулицю (коридор, ванна кімната, передпокій).
- Поінформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
Якщо стався вибух:
- Уважно озирнутися, щоб з’ясувати, чи є небезпека подальших обвалів і вибухів, чи не висить із руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога.
- Якщо є змога – спокійно вийти з місця пригоди. Якщо опинилися під завалами, подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
- Виконувати усі інструкції рятувальників.
Під час повітряної тривоги та загрози ракетного удару:
- Відключити електрику, перекрити воду і газ.
- Загасити (вимкнути) опалювальні пристрої.
- Візяти документи, гроші та продукти, предмети першої необхідності, аптечку.
- Попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності, надати допомогу людям похилого віку та хворим.
- Дізнатися, де розташоване найближче укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття у придатному стані.
- Якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.
- Дотримуватися порядку, без крайньої потреби не залишати безпечного місця перебування.
- Стежити за офіційними повідомленнями.
Дії у разі терористичного акту
Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути злочинних цілей.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту.
Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:
- Не торкатися у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускати до них інших. Повідомтити про знахідку працівника поліції.
- У присутності терористів не виказувати своє невдоволення, утримуватися від різких рухів, лементу й стогонів.
- За першої нагоди постаратися сповістити рідних або поліцію про своє місцеперебування.
- Уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем; нічого не просити.
- Виконувати вимоги злочинців, не створювати конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом, щоб переміститися, відвідати вбиральню, отримати медичну допомогу тощо.
- При погрозі застосування терористами зброї необхідно лягти на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів.
- Використати будь-яку можливість для порятунку.
- Якщо відбувся вибух – вжити заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надати домедичну допомогу постраждалим.
- Намагатися запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомити їх прибулим співробітникам спецслужб.
- Якщо працівники сил спеціальних операцій (ССО) застосували сльозогінний газ необхідно дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи;
- Під час звільнення виходити швидко, речі залишити там, де вони лежать, через імовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди працівників ССО.
Дії у разі захоплення будівлі
У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні, території), захопленому терористами, але не були ними знайдені.
У такій ситуації необхідно:
- Зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами.
- Якомога тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування.
- Не палити.
- Не наближатися до дверей та вікон.
- Чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців.
- Сховати свої документи та візитні картки.
Пам’ятайте, що одразу після вашого повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних заходів для збереження вашого життя та здоров’я.
Евакуація з будівлі
Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля є небезпечною для людей, які там перебувають.
Правила евакуації для студентів:
- Не говори – щоб чути старших.
- Не біжи – щоб не постраждати.
- Не штовхайся – щоб не постраждали інші.
- Не повертайся – щоб залишатися в безпеці.
Дії при отриманні сигналу про радіаційну небезпеку
У разі аварії на атомній електростанції (далі – АЕС), або внаслідок атаки зброєю масового ураження негайно проводиться оповіщення населення всіма доступними засобами оповіщення про подію, яка сталася, перелік населених пунктів, на які розповсюджується дія уражальних чинників і чіткі рекомендації населенню щодо його дій і поводження.
З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку слід негайно зачинитися у будинку або сховатися у захисній споруді.
Уникати паніки. Слухати подальші повідомлення органів місцевої влади. По можливості негайно залишити зону радіоактивного забруднення.
Дії при оголошенні хімічної небезпеки
Оголошення небезпечного стану відбувається cиренами і переривчастими гудками підприємств - це сигнал «Увага всім».
З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку слід:
- Негайно ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі або телевізор.
- Уважно прослухати подальшу інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
- Уникати паніки.
- Виконати заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрити вікна та двері, заклеїти щілини.
- Підготувати запас питної води: набрати воду у герметичні ємності, підготувати найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
- Дізнатися у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації та уточнити час її початку. Підготуватися: упакувати у герметичні пакети та скласти у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
ОПОВІЩЕННЯ ТА ІНФОРМУВАННЯ ПРО ЗАГРОЗУ ТА ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
В разі загрози або виникненні НС створені регіональні (внутрішньо обласні) системи з централізованого оперативного оповіщення та інформування населення.
З метою оповіщення населення дистанційно включаються електросирени, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот та видів модуляції і телебачення незалежно від форм власності.
Передумовою одержання населенням сигналу оповіщення чи термінової інформації від територіальних органів управління ЦЗ є подача на початку повідомлення про подію, що сталася, уривчастого звуку електросирени (наявної на відповідній території, а також у запису мережею радіомовлення). Це звучання означає: «Увага, всім!», що привертає увагу населення до абонентських радіоточок, радіо і телеприймачів.
Тексти і звернення до населення озвучують на державній мові і мові, якою розмовляє більшість населення в регіоні.
Оповіщення та інформування населення здійснюється і пересувними пунктами оповіщення, автомобілями (обладнаними гучномовцями) Міністерства внутрішніх справ (далі – МВС) та через подвірний обхід представниками ДСНС, МВС і місцевих органів виконавчої влади.
Правила поведінки в укритті
1. Заходити до укриття організовано, без паніки.
2. В укритті швидко та обережно зайняти місця.
3. Заборонено нести до укриття сильно пахучі та займисті речовини.
4. Під час знаходження в укритті забороняється:
- ходити по приміщенню без потреби;
- шуміти;
- палити.
5. Покидати укриття можна після отримання сигналу «Відбій тривозі».
Правила поведінки на воді
Першою умовою безпечного відпочинку на воді є вміння плавати. Людина, яка добре плаває, почуває себе на воді спокійно, упевнено, у випадку необхідності зможе надати допомогу тому, хто потрапив у біду.
Навіть той, хто добре плаває, повинен постійно бути обережним, дисциплінованим і суворо дотримуватись правил поведінки на воді.
Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:
– правильний вибір та обладнання місць купання;
– навчання дорослих і дітей плаванню;
– суворе дотримання правил поведінки під час купання й катання на плавзасобах;
– постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих.
Загальні правила поведінки на воді:
- Категорично забороняється купання в нетверезому стані
- Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки в спеціально відведених та обладнаних для цього місцях. В технічних водоймах купання заборонене.
- Відпочивати на воді у світлу частину доби.
- Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду за швидкості вітру до 10м/сек, при температурі води – не нижчою за +18°С, t° повітря – не нижчою за +24°С.
- Перед купанням рекомендується пройти огляд лікаря.
- Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5–2 години.
- Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
- У воді варто знаходитися не більше 15 хвилин.
- Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
- Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
- Перед тим, як стрибати у воду, переконайтеся в безпеці дна й достатній глибині водоймища.
- Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи в постійному напруженні, не гоніться за швидкістю просування на воді, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря й необхідних тренувань.
На воді забороняється:
- Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
- Вилазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
- Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
- Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
- Використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
- Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які не відведені для купання.
- Вживати спиртні напої під час купання.
- Забруднювати воду й берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.), прати білизну й одяг у місцях, відведених для купання.
- Підпливати близько до плавзасобів, які йдуть неподалік від місць купання.
- Допускати у воді небезпечні ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
- Подавати помилкові сигнали небезпеки.
- Дітям, які не вміють плавати, заходити глибше, ніж до пояса.
- Купання дітей без супроводу дорослих.
Забороняється купання у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не визначені як місця масового відпочинку громадян біля води. Відповідальність за безпеку дітей під час купання покладається на батьків або дорослого підготовленого керівника групи дітей!
Дітей, які не вміють плавати, необхідно купати окремо від інших дітей. Купання дітей при відсутності рятувальних постів заборонено. Заборонено пірнати з перил, запливати за обмежувальні буї, допускати безглузді витівки, подавати сигнали про необхідність допомоги заради жарту.
Порядок дій у випадку нещастя
Потрапивши під пліт або човен, ні в якому разі не можна заплющувати очі. Варто плисти в тому напрямку, відкіля надходить світло. Той, хто добре вміє плавати, у першу чергу повинен допомогти тому, хто не вміє плавати, підтримувати його на плаву.
Рятувати треба спочатку одного потопаючого, потім іншого; рятувати вплав одночасно кількох людей неможливо.
Під час катання дітей необхідна присутність дорослого в кожному човні. Він повинен вміти управляти судном, добре плавати, знати прийоми надання невідкладної допомоги постраждалим на воді.
Причиною загибелі людей на воді можуть бути вири, що затягують навіть досвідчених плавців; підводні плини, які паралізують волю людини, яка пливе; водорості, що сковують рух плавця. У швидкій річці можна потрапити в сильну течію. Вона підхоплює плавця й починає безладно нести. Непосильна боротьба з течією може вкінець виснажити сили плавця. Тому розсудливіше плисти за течією, періодично відпочиваючи на спині, повільно наближаючись до берега. У випадку, якщо плавець опинився у воді під час шторму, він не зможе вийти з води. У таких випадках необхідно обрати найбільш сильну попутну хвилю, наблизитися на ній до берега і вибігти на нього. Якщо це не вдається зробити, необхідно схопитися за водорості чи прибережне каміння і всіма силами утриматися, упираючись пальцями ніг до того часу, поки не спаде хвиля, потім зіскочити й вибігти за межу прибою.
Якщо ви потрапили у вир, наберіть якнайбільше повітря, занурюйтесь у воду і, зробивши сильний ривок убік за течією, спливайте на поверхню.
Від переохолодження або різкого переходу з зони теплої води в зону холодної з’являються судоми, що зводять руки і ноги. Головне – не розгубіться! Треба негайно перемінити стиль плавання, найкраще лягти на спину й плисти до берега. Намагайтеся утриматися на поверхні води й кличте на допомогу.
Плавець, який заплутався у водоростях, не повинен робити різких рухів і ривків, інакше петлі рослин затягнуться ще щільніше. Необхідно лягти на спину і спробувати м’якими, спокійними рухами виплисти в бік, звідкіля приплив. Якщо це не допоможе, потрібно підтягти ноги, обережно звільнитися від рослин руками.
Іншими причинами нещасних випадків на воді можуть бути:
- переохолодження у воді;
- перевтомлення м’язів, викликане тривалою роботою їх без розслаблення чи безперервного плавання одним стилем;
- купання незагартованого плавця у воді з низькою температурою та інше.
У всіх випадках плавцю рекомендується перемінити стиль плавання й вийти з води. Якщо немає умов для негайного виходу із води, то необхідно діяти таким чином:
- при відчутті стягування пальців руки потрібно швидко з силою стиснути пальці кисті руки у кулак, зробити різкий відкидаючий рух рукою у зовнішній бік та розтиснути кулак;
- при судомі м’язів литки необхідно, підігнувшись, двома руками обхопити ступню постраждалої ноги і з силою підігнути ногу в коліні поперед себе.
НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ НА ВОДІ
Серед станів з боку здоров’я людини, які потребують невідкладної медичної допомоги, найбільш часто при нещасних випадках на воді трапляються переохолодження й утоплення.
У разі загального переохолодження необхідно провести заходи, які відвертають можливість подальшого переохолодження. Мокрий одяг знімають, а постраждалого загортають у ковдру, можна зробити декілька активних фізичних вправ. Не слід давати алкоголь, через те що він підвищує потребу в кисні і може спровокувати виникнення судом. При виникненні локального переохолодження або відмороження невідкладна допомога полягає у відігріванні уражених холодом ділянок шкіри з метою відновлення кровообігу в цих зонах. Пропонується зігрівання тканин занурюванням уражених частин тіла у воду, підігріту до температури 30-40° С, на 15-20 хв. Після цього відморожену частину тіла слід висушити і накласти асептичну пов’язку, покрити теплим одягом. За неможливості зігрівання теплою водою, необхідно застосовувати розтирання уражених ділянок шкіри етиловим спиртом або горілкою, дотримуючись заходів безпеки, направлених на запобігання механічного ушкодження відшарованої шкіри та інфікування.
При утопленні.
Необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопаючих доводиться, коли: потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. У цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище й вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівний круг, дошку, мотузку та інш. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого слід підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це неможливо, то потрібно пірнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.
В особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15-20 крапель настоянки валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти людину (вкутати й дати гарячого напою).
Якщо потопаючий знепритомнів (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтального положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс випари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести вищевказані заходи.
Пульс на сонних артеріях перевіряється на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії не доцільне, оскільки його відсутність тут ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є відсутність рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот. У разі, якщо свідомості, пульсу на сонних артеріях немає, наявні ознаки зупинки дихання, широкі зіниці, але немає трупних плям, задубіння тіла, необхідно якнайшвидше почати відновлення дихання та кровообігу. По-перше, спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба і голова провисали, або “перегнути” постраждалого через своє стегно при зігнутій в коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватися до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо й потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4-5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.
НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ НА ВОДІ:
- Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.
- Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, слід видалити з порожнини рота пісок, мул та інші чужорідні предмети.
- Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігніть хребет у шийному відділі (це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.
- Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно “краєм ока” контролюйте підіймання грудної клітки, якщо воно є – продовжуйте. У випадку, якщо грудна клітка не підіймається або підіймається надчеревна ділянка, повторіть усе з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом “рот у рот”, а “рот у ніс”, затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань – 16-20 за хвилину.
- Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні – упоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, які синхронні натискуванням на грудину, на сонних артеріях.
- У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань і натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє – 1:5.7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки пульсу на сонних артеріях.
- Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У тих випадках, коли протягом 30-40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.
- ІНСТРУКЦІЯ № 44
З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Правила поведінки при виникненні натовпу
Якщо у натовпі ви побачили п’яних або сильно збуджених людей, потрібно постаратися піти до закінчення видовища або значно пізніше.
Якщо натовп утворився при звичайному закінченні заходу, він, як правило, носить мирний характер. В такому разі краще просто перечекати, коли її щільність розрядиться, потік народу схлине, і вже спокійно покинути напівпорожню територію. Якщо ж ви поспішаєте, то краще заздалегідь пройти до виходу і вийти першим відразу після закінчення заходу.
Якщо ви опинилися в щільно стислому натовпі – не чиніть опір руху, спробуйте відійти від центру, але й не йдіть зовсім по краю, при цьому намагайтеся уникати виступаючих предметів, стовпів, колон, скляних вітрин, поручнів, щоб не бути притиснутими і травмованими. Не хапайтесь за них ні в якому разі.
Не беріть з собою на багатолюдні заходи велику суму грошей і коштовні речі.
Взуття має бути зручним, щільно облягати ногу, а жінкам краще надягти взуття без підборів.
Якщо у вас щось випало, то не нахиляйтесь, щоб це підняти. Люди, які ідуть за вами, можуть перечепитися через вас і навалитись зверху. Не напирайте на тих, хто йде попереду.
На вас не повинно бути гострих предметів (брошки, шпильки), також не варто одягати краватку або шийну косинку.
Бажано не брати дітей у масове скупчення людей, а якщо вже ви опинилися разом з дитиною, то візьміть її на руки або на шию. Дитині заздалегідь, залежно від віку, поясніть, що їй робити в тому випадку, якщо вона загубиться. Маленька дитина повинна знати своє прізвище та ім'я, як звуть батьків і адресу, і як тільки виявиться, що батьків немає поруч, вона повинна голосно звати на допомогу. З дитиною старшого віку обговоріть місце, де ви зустрінетесь, якщо втратите один одного з поля зору. Правила поведінки у натовпі дитина повинна засвоїти на зубок.
Радимо вам також знати напам'ять один-два номери мобільних телефонів своїх близьких на випадок, якщо ви втратили в натовпі свій телефон, і раптом з'явиться можливість зателефонувати і повідомити своїм рідним про своє місцезнаходження або домовитися зустрітися в певному місці.
Люди приходять на масові заходи з певним настроєм, бажаючи отримати задоволення від побаченого і почутого, або просто від спілкування. Ніхто навіть не підозрює, що іноді феєричні торжества можуть запам'ятатися не тільки своїми яскравими барвами, а і нещасним випадком або несподіваною трагедією. Для запобігання небезпечних для життя і здоров’я ситуацій намагайтеся уникати скупчення великої кількості людей (мітингів, демонстрацій та ін.). При виникненні паніки поступово пробирайтеся до краю юрби по ходу її руху. Запам'ятайте ці нескладні правила поведінки в натовпі і ніколи не потрапляйте в неприємні ситуації.
Немає коментарів:
Дописати коментар